Різдво в сучасній Великобританії (25.12)

Різдво, як всім вже давно відомо, в Англії відзначається 25 грудня. Офіційно різдвяний сезон відкриває «Андвент» (Advent) — передріздвяний піст, який починається за 4 тижні до свята. Святковий настрій в Англії панує близько місяця, тому поряд з традиційними фразами цього періоду, такими як «Happy New Year» і «Marry Christmas», можна почути також «Have a Happy Holiday Season!».

Дух Різдва в Англії починає відчуватися ще восени, в жовтні. У цей час більшість маленьких британців пишуть різдвяні списки Батьку Різдва.

На Різдво всі вікна сільських будинків висвітлені у Великобританії свічками, тому серед місцевих жителів ніч під Різдво називається «ніч свічок». А традиція ця пішла від старовинного обряду спалювання Різдвяного поліна, яке сьогодні замінюють товстою різдвяної свічкою, що символізує перемогу світла над темрявою.

Прекрасна традиція — прикрашати будинок до Різдва вічнозеленими гілочками плюща, гостролисту тощо — збереглася й донині, як і звичай підвішувати на вхідних дверях гілочки омели білої. За звичаєм, раз на рік, напередодні Різдва, в чоловіків є право поцілувати будь-яку дівчину, яка зупинилася під прикрасою з цієї рослини. Трапляється це не часто, і щоб не втрачати часу дарма, один чоловік вирішив прикрасити гілками омели дзеркало, щоб можна було цілувати всіх дівчат, які зупинилися помилуватися на себе.

Перед тим, як сісти за святковий різдвяний обід, англійці відправляються до церкви. Двома годинами пізніше по всіх телеканалах країни транслюють привітання королеви Єлизавети, після чого всіх чекає святкова програма. Далі англійці зазвичай грають в шаради або інші настільні ігри.

Кульмінацією Різдва є святкова вечеря. Вважається: який стіл був на Різдво, такий буде і весь рік. В Англії на Різдво подають запечену свинячу голову, і, як найголовніше блюдо, — різдвяний хліб («хліб Христа»), спечений за спеціальними рецептами, прикрашений ритуальними візерунками і зеленню. Хліб урочисто розрізають на частини: обов'язково одну з частин віддають бідним. У святкові пироги запікають зерно бобів, обручку, монету й гудзик, за допомогою яких ворожать. Боби — на щастя, обручка — до заміжжя, монета — до багатства, гудзик — до бідності.

Різдвяний пудинг гарна господиня готує за місяць до свята, щоб частування «настоялося». Важко повірити, але колись це вишукана солодка й пряна страва була звичайною кашею. Вона так і називалася — plum-porridge — сливова каша. Вівсяна крупа варилася на м'ясному бульйоні, потім в неї додавалися хлібні крихти, родзинки, чорнослив (напевно, через це кашу нарекли сливовою), мед і мигдаль. З часом каша перетворилася на пудинг —  plum-pudding — і завоювала почесне місце й звання головної страви різдвяного столу. Тепер її готують з хлібних крихт, фруктів, спецій, а перед подачею на стіл обливають ромом і підпалюють. Деякі люблять поливати пудинг зверху йогуртом.

На Різдво в Британії прийнято дарувати один одному подарунки однакової вартості. Причому в сімейному колі церемонія вручення подарунків проводиться за старовинною традицією — за жеребом.

Від поширених колись процесій ряджених та драматичних вистав ведуть свій початок пантоміми і бали-маскаради, що влаштовуються у всіх театрах, концертних залах у дні різдвяних святок.

Другий день Різдва в церковному календарі присвячений святому Стефану. В Англії цей день називається Boxing day. Ця назва походить від звичаю встановлювати в церквах перед Різдвом особливі скриньки-скарбнички, куди опускали приношення для бідняків. З введенням християнства звичай дарувати подарунки на Різдво асоціювався з принесенням дарів немовляті Ісусу трьома магами Сходу. У пам'ять цього подарунки дарують насамперед дітям.

Звичай складати подарунки в панчоху чи шкарпетку пов'язаний з вікторіанської Англією. Для нього існує таке пояснення: «Різдвяний дід» подорожував по повітрю і проникав в будинки через димар. Спускаючись в один із будинків, він зронив кілька золотих монет в шкарпетку, яку повісили сушитися над вогнищем. З тих пір в різдвяний святвечір на камін стали вивішувати шкарпетки й панчохи в надії, що туди що-небудь впаде.

З XIX ст. увійшло в звичай обмінюватися вітальними листівками — замість обов'язкових колись особистих привітань зі святом. У 1843 р. була надрукована в друкарні перша різдвяна листівка, а незабаром їх виготовлення стало особливою галуззю поліграфічного виробництва.

Автором першої серії різдвяних листівок, надрукованих літографським способом з подальшим розписом вручну, був сер Генрі Коул — перший директор лондонського Музею Вікторії та Альберта.

Звичай прикрашати будинки вічної зеленню, як вважають етнографи, з часом трансформувався в звичай ставити вдома різдвяну ялинку — символ вічної природи. А ось звичай прикрашати ялинку був привезений в Англію відносно недавно, в середині XIX ст. з Німеччини.

Вперше розкішну прикрашену ялинку піднесли в подарунок дітям королева Вікторія і принц Альберт у Віндзорському палаці, після чого така мода стала ознакою хорошого тону. Величезна ялинка, доставлена ​​контрабандою з Норвегії в подарунок норвезькому королю, який перебував у той час в англійській еміграції, з плином часу стала традиційною. З тих самих пір щорічно завозиться з самого Осло на Трафальгарську площу красуня-ялинка, що спалахує тисячами різнокольорових вогнів.

Перші різдвяні ялинки були прикрашені живими квітами й фруктами. Пізніше були додані солодощі, горіхи та інша їжа. Потім — різдвяні свічки. Ці свічки були однією з головних небезпек, тому у вітальнях тримали відра води на випадок пожежі.

Такий вантаж був, безумовно, занадто важкий для дерева. Німецькі склодуви почали виробляти порожнисті скляні ялинкові іграшки, щоб замінити фрукти й інші важкі прикраси, а ідея використовувати електричні гірлянди замість воскових свічок належить англійському телефоністові Ральфу Морісу. До того часу нитки електричних лампочок вже використовувалися в телефонних розподільних щитах, Морісу лише прийшло в голову розвісити їх на ялинці.

Існує прикмета: на 12 -й день після Різдва всі прикраси і декорації слід прибрати до наступного року, інакше рік буде невдалим.

Різдво в сучасній Англії — це найбільш комерційне свято, яке «годує» продавців весь наступний рік. Великі магазини, супермаркети й торгові марки починають «бомбити» споживачів каталогами з привабливими пропозиціями і суперзнижками вже з кінця вересня. І вже на самому початку першого осіннього місяця на полицях супермаркетів можна зустріти готові різдвяні пудинги...

Екрани телевізорів рясніють від вигідних пропозицій купити той чи інший товар або послугу до свята. З поштою приходять усе нові й нові пропозиції та ідеї організувати торжество за вищим гатунком, відпочити на модному курорті тощо. За всією цією метушнею й ажіотажем багато хто просто забуває про справжнього «винуватця» торжества — дитинку Ісуса й про призначення самого свята: святкувати й славити народження святого немовляти, яке взяло на себе всі людські гріхи і показало шлях до безсмертя душі.

Напередодні Різдва юрби народу збираються на Трафальгарській площі, біля головної ялинки Англії, де благодійні організації влаштовують вистави для дорослих і дітей зі співом гімнів. Приблизно те ж відбувається на площі Лестер, де проходить веселий ярмарок.

Жителі й туристи можуть повеселитися на карнавалах і гуляннях в Covent Garden, розім'ятися на традиційних різдвяних змаганнях з плавання на приз Пітера Пена, а потім відпочити в Гайд-Парку й на ставку Серпантин.

До різдвяного розпродажу (з найбільш істотними знижками за рік) всі магазини готуються заздалегідь, приблизно з середини жовтня. Вітрини населяються янголятами, сніговиками, оленячими сім’ями й когортами Санта-Клаусів.

Офіційно розпродажі оголошуються в двадцятих числах грудня, але важливо знати, що справді серйозне зниження цін буває вже після Різдва, коли в метушливому придбанні подарунків вже немає гострої необхідності.

Наймасштабніші знижки надають універмаги — department stores, а також у West End і в районі Oxford Street. А в супермаркеті Harrod's тільки на розглядання вітрин можна витратити кілька днів.

Веселого Різдва!