ТЕСТУВАННЯ З ІНОЗЕМНОЇ: ВІДТЕПЕР – З АУДІЮВАННЯМ

«Освіта України» поспілкувалася з керівництвом УЦОЯО – директором Вадимом КАРАНДІЄМ та заступником директора Валерієм БОЙКОМ

 Як буде реалізована технічна складова аудіювання?

В. Карандій: – Пункти тестування організовуються на базі навчальних закладів. І все обладнання та майно, яке використовується в організації пунктів тестування і проведення ЗНО, надається власниками закладів, на базі яких це відбувається. Такими власниками на сьогодні є місцеві громади, яким належать заклади, або ж держава (якщо це ВНЗ) чи приватні особи (якщо це приватний навчальний заклад). Проблема з реалізації аудіювання у пунктах тестування полягає у необхідності створення однакових умов. Потрібно забезпечити досить якісне звучання в аудиторії. Тут є низка факторів: це і фактор аудіовідтворюючого засобу (тобто пристрою­програвача), і фактор приміщення (акустика). Ми виходили із затверджених стандартів. По­перше, існують вимоги до засобів навчання й обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів загальноосвітньої школи. Вони визначені наказом МОН і більшість закупівель відбувається відповідно до вимог цього типового переліку. Там чітко визначено, що у звичайних класних кімнатах для організації навчального процесу і для нормальної чутності слід використовувати засоби, що мають не менше 10 ватів звукової потужності, – це один з параметрів, який повинен контролюватися. Далі – обладнання обов’язково має бути сертифікованим, на всіх апаратах повинен бути значок УкрСЕПРО – установи, яка проводить сертифікацію відповідних засобів до відповідних стандартів, які діють в Україні. Я опускаю моменти, пов’язані з наявністю електроживлення тощо. Це зрозуміло, і ми будемо намагатися взаємодіяти з місцевими органами, щоб було забезпечено стабільне електропостачання, щоб одночасно в усіх пунктах можна було провести аудіювання – воно триватиме всього півгодини.

Друге – це акустика. Згадане обладнання передбачає використання у типовому приміщенні ЗНЗ, зроблених на основі будівельних норм. Це співвідношення площі, розмірів кімнати, висоти стелі тощо. Тому вимога до формування пунктів тестування з іноземної мови у нас ґрунтуватиметься виключно на використанні приміщень ЗНЗ, збудованих за типовими проектами, де акустика всередині має відповідати стандартам, закладеним у будівельні норми. Щоб не було такого, що одні будуть проходити тестування у невеличкій кімнаті, а інші – у величезній аудиторії.

Наступне – комплекс організаційних заходів. Перше – це перевірка справності обладнання у переддень проведення тестування, обов’язкове його налаштування. Будуть визначені місця в аудиторії, де має розташовуватись апаратура. Проводитиметься перевірка якості звучання до початку тестування. Й обов’язково перед тестуванням буде перевірка звучання з того диску, який надасть УЦОЯО у закритому пакеті разом з усіма матеріалами. Перший фрагмент запису транслюватиметься для оцінки якості звучання.

В. Бойко: – Фактично це буде аналог тієї фрази, яка вже звучала на апробаційному тестуванні: «Вас вітає Український центр оцінювання якості освіти на зовнішньому незалежному оцінюванні з іноземних мов». Цієї фрази і потім декількох секунд тиші перед початком безпосередньо звучання іноземною мовою текстів до завдань буде достатньо, щоб інструктор запитав, чи нормально чують усі.

У нас не буде і такого, що свого часу практикували у Польщі: приїздив автобус, розгортали пункт тестування, встановлювали техніку, проводили захід, згортали і їхали. Але у поляків частини тесту (аудіювання, читання, письмо і говоріння) відбувалися у три різні дні – це світова практика, коли різні види мовленнєвої діяльності адмініструються в різний час. У нас на сьогодні відбувається адміністрування одночасно трьох видів мовленнєвої діяльності. Якщо говорити про говоріння, то коли воно буде введене, ми будемо його адмініструвати в інший день.

– А як бути з учасниками з вадами слуху?

В. Карандій: – Тут потрібно розділяти декілька категорій осіб з особливими потребами. Ці категорії зазначені у спільному наказі МОЗ і МОН. Є умови, які ми можемо створювати. Слабочуючі, тобто люди зі зниженою гостротою слуху, як правило, використовують слухові апарати. Ми їх будемо розміщувати в аудиторіях ближче до звуковідтворюючого обладнання. Інша справа з тими, хто не чує взагалі. Нам після консультацій були дані рекомендації, що такі особи мають отримувати весь той матеріал, що транслюватиметься у вигляді аудіофайлу, роздрукованим для прочитання, – важко запропонувати інший варіант.

– Хто відповідатиме за установку обладнання?

В. Карандій: – Це досить складна процедура. Усе починається з формування мережі пунктів тестування. Попередня мережа формується фактично зараз. Наші регіональні центри у співпраці з обласними департаментами освіти проводять аналіз, де можуть бути створені відповідні умови, а де – ні. Це вже привело до перерозподілу мережі: зазвичай використовуватимуться приміщення шкіл, а не вишів.

Уже ведеться інвентаризація обладнання, що відповідає вимогам, сформульованим наказом МОН. Інвентаризують його придатність до відповідної роботи, його кількість згідно із плановою мережею аудиторій. Сьогодні є досить потужний ресурс – це субвенції, які надходять на оновлення матеріальної бази. Ми пропонуємо МОН віднести витрати на придбання необхідної кількості обладнання там, де не вистачає, саме за рахунок субвенцій з державного бюджету.

За попередньою інформацією, напруження в отриманні необхідної техніки немає, обласні органи управління підтверджують те, що до моменту проведення тестування на початку червня 2018 року всі необхідні умови будуть створені.

– Що ви порадите вчителям, учні яких невдовзі складатимуть ЗНО з іноземної мови?

В. Бойко: – Навчальні програми і державний стандарт передбачають, що у школі під час навчального процесу мають практикуватися усі види мовленнєвої діяльності. Одна­єдина порада – дотримуватися навчальної програми. Якщо передбачено аудіювання – вчитель, хоче він або не хоче, має це виконувати.

В. Карандій: – Відпрацювати у визначений спосіб і метод в умовах реального часу матеріал, який пропонується відповідно до програми.

– Яке завдання з’явиться на сайті центру в понеділок?

В. Бойко: – Ми розмістимо демонстраційні варіанти предметних тестів із 4 іноземних мов. Вони будуть стовідсотково відповідати загальним характеристикам тесту, його структурі, кількості і форматам завдань. Тобто абітурієнти побачать повноцінний зошит, з аналогом якого будуть працювати і на проб­ному тестуванні, якщо вони на нього підуть, і на основній сесії. Також буде розміщено звуковий документ, до якого в зошиті будуть завдання. Тобто, ми розміщуємо не окремий приклад конкретного завдання, а повноцінний варіант тесту від 1 до 59 завдання, в якому перша частина – аудіювання, і виконання цієї частини потребуватиме прослуховування звукового документа.

Варто наголосити, що для майбутніх учасників зовнішнього незалежного оцінювання важливим має стати не тільки ознайомлення із завданнями демонстраційних варіантів тестів, а й ретельне опрацювання інформації, вміщеної на титульних сторінках зошитів. Це передусім інструкції щодо: роботи в зошиті; виконання частини «Розуміння мови на слух»: заповнення бланків відповідей (їх зразки ми теж розмістимо на сайті УЦОЯО). Також на титулі описані особливості визначення результатів тестування. Зокрема, зазначено, що результат виконання усіх завдань буде використано під час прийому до вишів; результат виконання завдань 1–16 частини – «Розуміння мови на слух», 17–32 частини – «Читання», 49–58 частини – «Використання мови» та частини «Письмо» буде зараховано як результат ДПА для випускників 2018 року, котрі вивчали відповідну іноземну мову на рівні стандарту або академічному рівні, а результат виконання всіх завдань буде зараховано як результат ДПА для випускників, котрі вивчали іноземну мову на профільному рівні.

«Освіта України», № 45 від 20 листопада 2017 року.