Український вишитий рушник – священна реліквія нашого народу

 

Різновиди українських рушників

Найпоширенішими та найпопулярнішими рушниками є весільні. Їх вишивають по особливій технології, так як вони мають кожен своє значення і символіку:

  1.     Головний рушник. На нього стають наречені під час весільної церемонії.
  2.     Іконний. Ним обрамляють ікони, якими благословляють молодих.
  3.     Союзний. Цим рушником зв’язують руки нареченим.
  4.     Гостинний. Ним батьки зустрічають своїх дітей після розпису.

Вишитий рушник раніше увінчували різноманітною символікою – восьмикутною зіркою, як символ Сонця, пуп’янками квітів, як символ продовження роду, калиною та виноградом, що символізувало красу та благополуччя. В сучасності на рушниках часто можна побачити вишитий напис «На щастя, на долю», що означає побажання молодим щасливого подружнього життя.

Ще вишивали рушники для:

         Хрещення (без жодного чорного стібка).

         Великодня (великодні рушники оздоблювали хрестами, квітами та птахами).

         На далеку дорогу (мати вишивала для сина, коли той покидав рідний поріг).

         Будівництва (по закінченню будівництва його дарували майстру).

         Для хліба (на ньому завжди стояла хлібина).

         Для довгоочікуваних гостей (на ньому підносили гостям хліб та сіль).

         На смерть (на таких рушниках труну опускали в могилу).

Раніше рушники були в кожному домі, їх поважали, берегли як дуже цінну річ для всієї родини. Дитину ще змалку вчили поважати вишиті рушники, а дівчатка часто спостерігали, як мами та бабусі займалися рукоділлям довгими вечорами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Регіони Українських вишитих рушників

У кожному з них був переважно своїх кольорів, на що впливали різні умови життя, побут та традиції. А також на кольоровість впливав вік жінок, молодим дівчатам вишивали червоними нитками, а літнім жінкам – синіми.

Умови для вишивання рушника повинні були надихати жінок, тому вони займалися рукоділлям в цілковитій тиші, наодинці, щоб ніхто їм не заважав. Перед роботою вони заспокоювалися, молилися, поринали в світлі думки, заряджаючи майбутній рушник позитивним настроєм. Адже вважалось, що якщо жінка вишиє рушник з добрими помислами, то він обов’язково принесе власнику щастя і удачу. Чим більше у дівчат було рушників – тим вони вважалися кращими господинями. Тому у таких рукодільниць не було відбою від женихів.

Купити вишиті рушники в сучасності можна як на спеціальних ринках, сайтах, так і замовити у досвідчених рукодільниць. Для цього потрібно повідомити вишивальницю, для якої мети потрібен рушник, і вона зробить вишивку якісно і правильно, дотримуючись всіх звичаїв та правил. Адже правильність виконання такої роботи надзвичайно важливий і категорично забороняється вишивати навмання.

Слід пам’ятати, що український вишитий рушник – це святиня нашого народу, наш родовід і пам’ять, символ добра та любові. Тому слід дуже обережно відноситися до вишивки, проявляти свою повагу та любов.