Проект Концепції початкової освіти

Упродовж місяця, до 18 січня, інститути підвищення кваліфікації вчителів організовують роботу творчих груп і та надсилають свої пропозиції.

Завідувач відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН Анжеліка Цимбалару висловила сподівання, що концепція буде сприйнята педагогічною та батьківською громадськістю. Під час круглого столу «Концепція розвитку початкової освіти у контексті реформування загальної середньої освіти» вона презентувала представникам обласних управлінь освіти та інститутів післядипломної педагогічної освіти нові ідеї для початкової школи.

– Саме вона закладає стартовий освітній капітал дитини, що визначає успішність навчання на наступних рівнях, – розповідає Анжеліка Дмитрівна. – У процесі підготовки проекту ми зважали на міжнародний досвід: опрацювали документи освітньої галузі Сполученого Королівства Великої Британії, Республіки Польща, Болгарської Республіки, Республіки Білорусь. Чільне місце надали українському передовому педагогічному досвіду, насамперед тих навчальних закладів, що запровадили нові ідеї у практику. Це, наприклад, і вальдорфські школи, і навчальні заклади, що працюють за програмою «Інтелект України».

Над оновленою концепцією у складі робочої групи працювали науковці Інституту педагогіки, спеціалісти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН, фахівці сектору початкової освіти Інституту модернізації змісту освіти, представники загальноосвітніх і вищих навчальних закладів.

– Ми врахували положення попередньої концепції 2001 року, оскільки вона не була реалізована повністю. Адже тоді відбувся перехід від 12-річної школи до 11-річного терміну навчання, – наголошує Анжеліка Цимбалару. – У результаті роботи ми отримали унікальний український продукт. Він – чіткий і практикоорієнтований.

Нині ж документ винесено на громадське обговорення. Розробники сподіваються почути думку педагогів і батьків, які знають основні проблеми початкової школи, вболівають за неї.

ІНШИЙ КОНТЕНТ

Анжеліка Цимбалару розповідає:

– Зміст початкової освіти вирізняється міжпредметною інтеграцією і практичною спрямованістю. Це дасть змогу краще врахувати характерну особливість молодших школярів – цілісність сприймання і пізнання навколишньої дійсності. А головне – запобігти їхньому перевантаженню.

Для забезпечення практичної спрямованості урізноманітнюються організаційні форми навчання, пропонуються інтегровані заняття, практична робота, міні-дослідження, екскурсії, навчальні проекти, зокрема екологічні і соціокультурні акції.

– Ми запропонували проект базового плану навчально-виховного процесу, – деталізує фахівець, – де пропонується інтегрований курс, що охопить зміст предметів «Природознавство», «Основи здоров’я» і «Я у світі». Науковці, до речі, не дійшли єдиної думки щодо назви курсу і поки що дали йому робочу назву «Світознавство». Спільне рішення планують виробити під час фахового обговорення.

Ще одне питання для обговорення – об’єднання уроків української мови і літературного читання в один предмет «Українська мова». Цей підхід базується як на врахуванні європейського досвіду, де мова викладається цілісно, так і нашого, українського. Наприклад, при вивченні іноземної або мов нацменшин не відбувається розподіл на мову і читання.

Цілісному засвоєнню змісту початкової освіти сприятиме наскрізна інтеграція курсу «Мистецтво». Скажімо, на уроках математики учні малюватимуть, а, опановуючи українську мову, вивчатимуть мистецькі твори.

До речі, кількість годин на «об’єднані» предмети не зменшуватиметься.

– Навчальні предмети українська мова, математика, «світознавство» у початковій школі викладає учитель-класовод. Решту навчальних предметів (фізична культура, технології, курси за вибором) за письмової згоди вчителя-класовода можуть викладати вчителі-предметники. Мову національних меншин та іноземну вчителі-класоводи викладають за наявності відповідної педагогічної освіти, – конкретизує Анжеліка Дмитрівна.

РОЗВАНТАЖИТЬ І ЗАЦІКАВИТЬ

Завдяки запропонованим у проекті концепції підходам можуть бути вирішені деякі проблеми освіти наймолодших школярів. Зокрема ті, що стосуються наступності між дошкільною і початковою ланками. Також науковці прагнули впоратися із навчальним перевантаженням школярів, що суттєво впливає на стан їхнього здоров’я.

– Основні зміни стосуються доцільності запровадження різноманітних проектів та експериментів. Не є секретом, що вони нарощують обсяг і дублюють зміст освіти, – каже вона. – Чимало змін стосуватимуться підручникотворення і розроблення засобів навчання для молодших школярів. А ще – індивідуалізації освітнього середовища та організації виховного процесу в початковій школі.

Поточний, тематичний і підсумковий контроль за рівнем навчальних досягнень учнів вчитель здійснюватиме на підставі загальних критеріїв і норм оцінювання результатів навчальної діяльності школярів. У першому-третьому класах педагог оцінюватиме сформованість складників предметних та ключових компетентностей вербально. А в четвертому – таблиці успішності доповнюватимуться графою з оцінками.

– У четвертому класі запроваджується оцінка навчальної діяльності учнів, що аргументується вчителем, усвідомлено сприймається учнем і фіксується у класному журналі. Оцінка може виражатися словами-символами: В – відмінно (високий рівень); Д – добре (достатній рівень); З – задовільно (середній рівень); П – потребує покращення (початковий рівень), – розповідає науковець. І наголошує: для вирішення проблеми вирівнювання стартових позицій першокласників доцільно формувати окремо класи учнів 6-річного віку і 7-річного (звісно, якщо є необхідна кількість дітей).

– До 1 класу вступають діти, яким станом на 1 вересня виповнюється 6-7 років та які за результатами психолого-педагогічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, – додає вона. – Діагностування готовності дитини до навчання у школі здійснюється комісією у складі психолога, логопеда, педагога, які працюють на підставі затверджених МОН положення та інструкції щодо психолого-педагогічної діагностики готовності дитини до навчання у школі.

Важливо закріпити норму, що наповнюваність класів у початковій школі не має перевищувати 25 учнів, в інклюзивних класах – не більше 15 учнів.

Усі ці положення, що прописані в проекті концепції, потребують широкого обговорення у педагогічних колективах. А пропозиції, що з’являться у результаті обговорення, Анжеліка Цимбалару просить надсилати на електронну адресу для їх узагальнення робочою групою.

Дарина МАТАТ, «Освіта України»