Кожна нація має свій традиційний одяг. Для українців таким одягом є вишита сорочка, яка носить назву – вишиванка. Історія вишиванки сягає корінням углиб століть. Згідно з історичними документами та археологічними розкопками прикрашання одягу вишивкою було поширене ще в дохристиянський період. За свідченням Геродота стародавні скіфи носили вишитий одяг. Українська національна символіка формувалася під впливом інших народів і вбирала в себе художні елементи різних культур, але при цьому зберігала свою самобутність.
Види орнаментів
Вишиванки створювалися руками справжніх майстринь, які намагалися кожну сорочку зробити унікальною та неповторною. Проте, усі вишивки мають деяку схожість між собою, оскільки орнаменти, які використовувалися для їх прикрашання, можна розділити на декілька видів:
-
геометричний орнамент (лінії, ромби, трикутники, хрести та інші фігури);
-
рослинний орнамент (квіти, листя, гілки, дерева);
-
тваринний орнамент (зображення різних тварин, птахів, риб або їх окремих елементів – очей, рогів, кігтів).
Така різноманітність орнаментів з’явилася неспроста, оскільки візерунки на одязі виконували не лише декоративну функцію, а ще й містичну. Вишиванка була не простим елементом одягу: вона відігравала роль оберега. Вишиті сорочки носили чоловіки, жінки, діти і для кожного підбирався певний візерунок зі своїм сакральним значенням. Жіноча вишиванка мала свою символіку, чоловіча або дитяча – свою.

Значення символіки української вишиванки
Наші предки шанували стихії природі та поклонялися їм. Найбільш поширеними елементами вишивки були символи, які позначають стихії сонця та води. Сонце зображувалося у вигляді восьмикутної зірки або свастики, а вода – у вигляді хвилястих ліній. Ці символи служили захистом від злих сил.
Ще одним поширеним символом є ромб з крапкою у центрі, який символізує родючість. Український одяг з зображенням ромбів носили подружні пари, які бажали народити дитину.
На сорочках також часто зображували один з українських національних символів – калину. Калина вважається уособленням вогненної трійці – Сонця, Місяця та зірок. Червоний колір калини символізує кров нації та безсмертя роду. На чоловічих вишиванках можна зустріти зображення дубу. Дуб символізує чоловічу силу, енергію життя та розвитку. Візерунки з дубовим листям та жолудями дружини часто вишивали на одязі своїх чоловіків.
Символом щасливого сімейного життя є виноград. Виноградні грона зображували не тільки на сорочках, але й на рушниках та скатертинах. Барвінок, який часто можна побачити на вишивках, означає молодість, цілеспрямованість, розвиток. Хміль має приблизно таке ж значення. Сорочки з зображенням барвінку і хмелю, як правило, виготовлялися для молодих парубків та дівчат.
Червоний мак на вишивці вважався оберегом роду та захистом від зла. Якщо в родині були загиблі воїни, жінки з цієї родини зображували на своєму одязі маки, як пам’ять про них. Роза уособлює любов і милосердя, соняшники символізують життя, енергію, щастя.
На українських вишиванках нерідко можна побачити зображення різних тварин: зозулі, сови, півня, метелика, зайця та інших.
Значення кольору української вишиванки
Сакральне значення мають не лише візерунки на сорочці, але і її колір:
-
червоний – колір сонця, удачі, захисту, любові й пристрасті;
-
зелений – символізує процеси народження та росту;
-
жовтий – колір сонячної енергії, життя, радості, багатства і процвітання;
-
синій – символ жіночої енергії, спокою, колір води і неба;
-
білий – колір чистоти, святості, незайманості (білі сорочки носили незаміжні дівчата).
-
чорний – означає біль і страждання, негативну енергію, енергію смерті (чорні вишиванки традиційно надягали на померлих).